до речі, не всі починають з нуля. у мене є кілька знайомих прекрасних поетів, які почали писати в дорослому віці і одразу дуже добре. так що — хто яким шляхом йде.
Ще раз наголошу — проблема не в тому, що людина вживає риму любов-кров. проблема в тому, що вона при цьому вважає її прийнятною, називає себе поетом і не хоче працювати над собою.
Отож і не плутайте, Алю. Тому що одне — писати собі чи мамі про любов-кров і викладати це в жж, а інше — заявляти, що ти поет і йти на літературний сайт з цим.
писати навчити можна, повірте. як Ви думаєте, чому російська поезія сягнула таких висот? не порівняти з українською. а тому, що в Росії організовувалися літературні інститути, гуртки, де ВЧИЛИ писати. звісно, передумовою повинен бути талант.
Як казав Гумільов, поет має спочатку навчитися віршувати по правилах, а уже потім забути про них)
Дуже цікава у вас дискусія. Стосовно Інтернету. Я тут трохи вставлю своїх 5 коп — скажу, що треба людям більш серйозно відноситися до Інтернету. а то звикли до того, що Інтернет — це наче щось несерйозне, і можна писати будь-що, а потім видаляти. Тому і інтернет-право зараз у нас в Україні на такому рівні, тому стільки порушень в мережі. Ми ж хочемо бути цивілізованою країною. Давайте відповідальніше відноситися до наших дій та слів.
:)) я не можу оцінювати цей текст з точки зору техніки, бо він мені емоційно близький, от і все. це дуже інтимно, тому не маю слів, щоб написати більше, ніж «дякую». але чи можливо взагалі отримати більше від читача)
а в чорний список не вносила) лиш давай на ти, пліз. потім перегляну твої вірші, мо щось понаписую))
ця ідея вже давно на фб гуляє… я підтримую, але Ігор правий — воно нічого не дасть. хто ж натиме, чи дивилися привітання, чи не дивилися, і скільки людей дивилося? — ніхто! то смисл?
Якби у мене був син — не знаю, як би я реагувала на його голубізм. Але у мене дочка. а лесбійство більш позитивно сприймається суспільством. Тому — я би це пережила.
о так!!! я розумію!
у мене було багато конфліктів в мережі, коли я писала людям щось типу — облиш писати взагалі, краще малюй чи печи пироги.
Після такого мене обзивали бездушною і слали листи на пошту з докладним описом моєї жорстокості і страждань поетів, які прийшли на ЛІТЕРАТУРНИЙ — на мінутачьку! — сайт для того, щоб лікувати свої душевні рани, а я їх «вбиваю словами».
Притримуюсь думки: краще штовхнути — або впаде, або полетить.
до речі, не всі починають з нуля. у мене є кілька знайомих прекрасних поетів, які почали писати в дорослому віці і одразу дуже добре. так що — хто яким шляхом йде.
Ще раз наголошу — проблема не в тому, що людина вживає риму любов-кров. проблема в тому, що вона при цьому вважає її прийнятною, називає себе поетом і не хоче працювати над собою.
Як казав Гумільов, поет має спочатку навчитися віршувати по правилах, а уже потім забути про них)
а в чорний список не вносила) лиш давай на ти, пліз. потім перегляну твої вірші, мо щось понаписую))
у мене було багато конфліктів в мережі, коли я писала людям щось типу — облиш писати взагалі, краще малюй чи печи пироги.
Після такого мене обзивали бездушною і слали листи на пошту з докладним описом моєї жорстокості і страждань поетів, які прийшли на ЛІТЕРАТУРНИЙ — на мінутачьку! — сайт для того, щоб лікувати свої душевні рани, а я їх «вбиваю словами».
Притримуюсь думки: краще штовхнути — або впаде, або полетить.
Окрім шкідливого впливу на фізичне здоров«я, п»яна людина — це гидко, вона неадекватна, робить дурниці.
По-друге, інстинкт самозбереження мав примусити тьотю втікати, а не сидіти і фоткати.
По-третє, щодо власне фільму — все дуже передбачувано, ніякої інтриги.
Нізачот.
Тому рівнятися на наскельні малюнки у образотворчому мистецтві чи на Тараса Григоровича у поезії, наприклад — це неправильно, я вважаю.